Рейтинг мій пішов у мінус після вчорашньої переписки з «дуже» приємною людиною.
Що ж, сама винна.
День дуже насичений. Навіть незнаю з чого розпочати.

Розпочну мабуть з обіду.

Нервовий зрив. Це так схоже на мене.

Якби можна було стерти із пам'яті дещо. Мені відразу згадується фільм «Вечное сияние чистого разума». Саме зараз я глибоко почала думати про цей фільм. В ньому щось таки є!

Я завжди всім говорю, що не треба жаліти про зроблене.

Але як то кажуть: «не кажи гоп поки не перескочиш». Так, я жалію про скоїне, я хапаюсь за голову і просто хочу дістати свій мозок, щоб це не пам'ятати!!

 Слова. Як одне слово може вбити в людині все? Дуже просто, береш найблищу тобі людину і хай вона просто скаже тобі правду, гірку правду. І все. ти труп.

Самооцінка впала до нуля. Самоповага також. Ти відчуваєш себе мертвою, морально вбитою, психологічно роздавленою. При порізі тіла виділяється кров, при  порізі душі — сльози.

Я слабка. Я так намагалась бути сильною. І все в один момент просто обірвалось… прямо на парі. Мені на секунду стало соромно, що я навіть в руки себе не можу взяти. Прийшлось вийти і як у підлітковому фільмі — поплакати в туалеті.

Хочеться лягти на вулиці і написати табличку: "Добийте."

Говорити вже й не хочеться ні з ким. Ти на пам'ять знаєш ці фрази: " Все буде добре, Пройде час забудеш". Дайте краще таблетку від душевного болю.

Подумую сходити до психолога.

Треба поїхати, кудись, всерівно  куди їхати аби просто втікти від цього всього. Забутись хоча б на день...

Після обіду нас назбиралась невеличка компанія і ми повалили до місцегого НЕкафе. Заклад оригінальний тим, що платиш ти за час який там перебуває. Купа розваг і гарячого чаю з кавою.

Це трохи відволікло  від дурні, що в моїй голові. Весело провели час. Всі залишились задоволені.

Після я зрозуміла що хочу сьогодні зробити собі день коли всі мої заборони летять під три чорти. Фастфуд, кола, кальян, спиртне. Ось я чим лікувала душу. Знала що не допоможе, але вже не зупинялась.

Вечір закінчився в тій самій теплій компанії. Так добре і так п'яно було.

Розумію що колись я просто зламаюсь. А поки я ще тримаюсь на плаву. А чи надовго?