19:01

П'ятниця. Прокинулась до будильнику, в голові відразу сяйнула думка що треба проспати.

Будильник. Я його ліниво вимикаю і лягаю далі, наче нічого не було.  Прокинулась від питання Насті  чи я буду іти сьогодні на першу пару. Не пам'ятаю що відповіла, але лягла далі спати.

Відносини в групі наче поновились. Але ж хто його знає що у ціх милих голівках твориться. Мабуть я вже проклята 10 разів. 

На парі думала про смертну кару.

Сьогодні додому. Мабуть я повинна радіти, настіки я втомлена що я просто по інертності добираюсь до автостанції.

Сьогоднішній вечір має бути  багатообіцяючим.

Згадую що сьогодні футбол. В автобусі. Засинаю.

Сплю майже всю дорогу. Мені здається у мене гіпер втома, але ВІД ЧОГО??
 Перенесусь відразу до квартири Влада.

Знову грішила. О мій шлунок

Тепла компанія, але, але щось було не так. Загалом я заснула десь в час. Мені зараз здається, що я могла і стоячи заснути. Звідки береться ця грьобана втома?!
 А тепер щодо деяких  персон: Білецька мабуть щаслива, Сашко їй не потрібен вже.

Влад, мій Влад. Тут у мене відчуття сплутані. З ним добре. З ним приємно. З ним...

Така кучка придурків, але моїх любимих придурків
Про випите буду мовчати, але мені здається. а точніше я пам'ятаю як перед хлопцями зняла  штани.

Субота.

Нарешті дім. Крісло. Чай. Плед
В такі хвилини ти невимовно щасливий, захищений. Настільки комфортно. По-домашньому.

Я люблю свій дім. Маму. ЇЇ найсмачніший в світі борщ із пампушками. ЇЇ руки.

За обідом зрозуміла що хочу літа. Я так багато втратила. Я так багато де не побувала. Я не об'їлась вишнями, абрикосами, черешнями, динями, кавунами. Не побувала на природі. Не була на шашликах. Не купалась в Дніпрі. Не провалялась весь день на пляжі. Я це втратила....

Приїхав Недоступ. Але так як я весь день пробула вдома, то його звісно не бачила.

Єдиний мінус це холод. Мені шкода маму.

Приїздила бабуля. Папа також приїхав. Але все якось сумно.

На вечір мене потянуло на романтику. Прийшов в голову один вислів: "Ти борщ, а я твоя сметана". Чомусь довго сміялась, та то не дивно, це ж я. Але так захотілось цю дурню комусь сказати. Багато дурні хочеться говорити.

А що, сметана борщеві надає лагідніший смак. Так мабуть і в коханні

Вечір з мамою. Вона у мене ще той Пєтросян. Вчора видала: «Юля, а може хлопці з вами дружать бо хочуть сексу. Вони ж ні з ким не займаються ним». В такі моменти хочеться провалитись крізь землю.

Неділя.

В голові крутиться весь день пісня Океанів «Майже весна».

Знову гуртожиток. Але я приїхала з дуже ситним багажем.
Чому я так не люблю це місце? Мабуть тому що воно не моє.

 

 

Обсудить у себя -1
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети:

Имя
Имя
Была на сайте никогда
25 лет (11.07.1993)
Читателей: 3 Опыт: 0 Карма: 1
Я в клубах
Любители книг Пользователь клуба
ART Пользователь клуба
все 3 Мои друзья