21:04
Мені чомусь страшенно хочеться бути ідеальною жінкою. Сьогодні я піду й куплю кавові зерна. І млинок. Буду вчитися заварювати каву. І колись, може, пригощу тебе нею. Або не пригощу. Ти робиш її так невимовно добре, як я ніколи не вмітиму. І взагалі. Коли ти поруч, мені тремтять руки.
© Надійка Гербіш, «Теплі історії до кави»
