Восьма година ранку. Жахливий шум у коридорі. Тук-тук. Я вже не сплю звичайно.

Настя відчинала. Смутно пам'ятаю..." Бла-бла-бла" і я знову засинаю.

Як же добре спати в теплі, ще пару дні це була моя мрія. І ось мінус одне бажання

Ранок мені видався доволі лінивим і я боролася із внутрішнім бажанням прогуляти пари. Знову нічого не поснідавши, але з make-upом!!! я всетаки пішла.

в новинах я читала, що вже багато де на Україні випав сніг, але я до останього надіялась що в нас таки це  явище природи не скоро випаде.

04.10.2013 рік — сніг.

В голові одне питання: "Чому??? Осінь же ж надворі!"

Я трошки перемотаю плівку.

Обід. Я йду в назанчене місце в назначений час. А ось і Юра.

Наш похід в піцерію видався вдалим, нарешті я з ним поговорила. Але ця розмова мене не втішила, можна сказати навпаки, я засумувала.

«Було круто в Одесі. Ми гарно відпочили… Море… Авапарк...»- він ділиться враженнями. А я? Що я..

Я згадала своє «літо».

Він багато говорив. Він був щасливий. А я? Що я...

Ми вже надворі, чай з лимончиком ще гріє мене.Знову пари і знову мотаю плівку.

Моя кімната. Сьогодні і взавтра вона в повному моєму розпорядженні і мене це не може не радувати

Поки все.