Ну ось, мої думки, п'яні думки.
Мало того що написала бившому, що «типу» скучила, так виставилась повною дурою
Ця людина вже нічого не відчуває, навідмуні від мене
А що відчуваю я? Я відчуваю деяку теплоту від минулого, те що він подарував, я його любила, нато то він і був першим моїм коханням, він назавжди залишиться в моїй пам'яті, я зажди з трепетом буду це все згадувати… але не він
Чи мені шкода що так? Ні, я знала, що я більше любила, більше почуттів було у мене, можливо колись він пожалкує і згадає мене, але це не 100% буде… ладно хай йому грець, тільки повною дурою себе виставила
Якийсь бардак у мене в житті, все так розкидано що жах!
НЕ зосереджено.
Ненавиджу свій характер, свою слабість, зовнішність, тупість, довірливість, наївність… ахахах
Бля, це жах, якби можна було все розпочати з чистого листа
ЯКБИ!
Все, сором просто заполонив мене, тікаю звідси